Гіропор березовий синіючий

Гіропор березовий синіючий

їстивний літньо-осінній гриб

Інші назви

гірчак синіючий

Місцеві назви

синяк

Латинська назва

Gyroporus cyanescens

Родина

болетові ({mushroom_family_Lat})

Не збирайте та не вживайте незнайомі, підозрілі та зіпсуті гриби. Не давайте гриби дітям.
Будьте відповідальними, адже помилка може коштувати життя і здоров'я.
Представлена інформація несе виключно ознайомчий характер та не є рекомендаційною.

Гіропор березовий синіючий – опис

Шапка

Розмір

діаметер 5 – 10 (max. 15) см

Колір

жовтувата, кремова, вохряно-жовта, згодом інколи вохряно-коричнювата, синіє від дотику

Форма, текстура

спершу випукла, напівсферична, пізніше випукло-розпростерта або розпростерта

На дотик

тонковолокниста, суха, лускато-повстиста

Шкірка

не знімається

Під шапкою

Пори білі, пізніше жовтуваті, синіють від дотику. Трубчастий шар білого кольору, згодом жовтуватого.

Ніжка

Розмір

висота 3 – 8 (max. 12) см, діаметер 1-3 (max. 4) см

Колір

згори біла, а донизу як у шапки

Текстура, форма, поверхня

щільна, з віком з порожнинами

Комірець

Бульба

М’якуш

Колір

білий чи жовтуватий, швидко синіє при розрізуванні

Текстура

крихкий

Смак

приємний

Запах

приємний

Сік

Гіропор березовий синіючий – де, коли і як росте

Регіони

вся Україна

Ареали

листяні, мішані ліси

Місця

переважно під березою

Спосіб росту

поодиноко

Період росту

червень – жовтень

Гіропор березовий синіючий – використання

Використання

використовують свіжим

Особливості

після 10-ти хвилинного відварювання

Смакові якості

дуже добрий (категорія 2)

Гриби з позначкою * – це види, дані про їстивність яких у різних джерелах суперечливі.